Библия - Обещанное Восстановление

1-е Послание к коринфянам

Глава 7

1 Что же касается того, о чем вы мне написали, то хорошо человеку не прикасаться к женщине.

2 Но, во избежание блуда, каждый пусть имеет свою жену, и каждая пусть имеет своего мужа.

3 Муж пусть исполняет супружеский долг в отношении жены; а также и жена в отношении мужа.

4 Жена не властна над своим телом, но муж; также и муж не властен над своим телом, но жена.

5 Не лишайте себя друг друга, разве только по соглашению, на время, чтобы отдаться молитве и снова быть вместе, дабы не искушал вас сатана через невоздержание ваше.

6 Но это я говорю по снисхождению, не как повеление.

7 А я хочу, чтобы все люди были, как и я; но каждый имеет свое дарование от Бога, один так, другой иначе.

8 Я же говорю безбрачным и вдовам: хорошо им, если пребудут как и я.

9 Но если они не могут воздерживаться, пусть женятся; ибо лучше жениться, чем разжигаться.

10 А женатым повелеваю не я, но Господь: жене с мужем не разлучаться,

11 — если же разлучится, пусть остается безбрачной или примирится с мужем, — а мужу жены не отпускать.

12 Прочим же говорю я, не Господь: если какой брат жену имеет неверующую и она согласна жить с ним, пусть не отпускает её.

13 И жена, которая имеет мужа неверующего, и он согласен жить с ней, пусть не отпускает мужа.

14 Ибо освящён муж неверующий женой, и освящена жена неверующая братом, потому что иначе дети ваши были бы нечисты, в действительности же они святы.

15 Если же неверующий хочет разлучаться, пусть разлучается; не связан брат или сестра при таких обстоятельствах. К миру призвал нас Бог.

16 Ибо почему ты знаешь, жена, что спасёшь мужа, или почему ты знаешь, муж, что спасёшь жену?

17 Пусть каждый не поступает иначе, как уделил ему Господь, каждый как призвал его Бог. Так я и предписываю во всех церквах.

18 Призван был кто обрезанным, пусть не устраняет следов обрезания; призван кто необрезанным, пусть не обрезывается.

19 Обрезание — ничто, и необрезание — ничто, но соблюдение заповедей Божиих.

20 Каждый в состоянии, в каком призван, в том пусть и пребывает.

21 Рабом ли ты призван, — не беспокойся, но если и можешь сделаться свободным, лучше воспользуйся.

22 Ибо раб, призванный в Господе, есть вольноотпущенник Господа; подобно и призванный свободным есть раб Христов.

23 Вы дорого куплены: не делайтесь рабами людей.

24 В каком состоянии кто призван, братья, в том пусть каждый пребывает пред Богом.

25 Что же касается дев, то повеления Господня я не имею, но подаю мнение, как получивший от Господа милость быть верным.

26 Итак, вот что полагаю хорошим по настоящей нужде: хорошо человеку быть так.

27 Связан ли ты с женой, не ищи расторжения; свободен ли ты от жены — не ищи жены.

28 Но если и женишься, не согрешишь; и если выйдет замуж дева, не согрешит. Но скорби по плоти будут они иметь, а я оберегаю вас.

29 Но вот, что я говорю, братья: время коротко, впредь пусть и имеющие жен будут, как не имеющие,

30 и плачущие, как не плачущие, и радующиеся, как не радующиеся, и покупающие, как не владеющие,

31 и пользующиеся миром, как не пользующиеся, ибо проходит образ мира сего.

32 А я хочу, чтобы вы были без забот. Неженатый заботится о Господнем, как угодить Господу;

33 а женившийся заботится о мирском, как угодить жене;

34 и он разделён. И женщина незамужняя и дева заботится о Господнем, чтобы быть святой и телом и духом; а вышедшая замуж заботится о мирском, как угодить мужу.

35 Это я говорю для вашей же пользы, не для того, чтобы накинуть на вас петлю, но ради благоприличия и с тем, чтобы вы неотступно пребывали с Господом.

36 Если же кто почитает неприличным для своей девы, чтобы она перешла возраст, — а тому должно быть, — пусть делает то, что он хочет: он не грешит; пусть они женятся.

37 Но кто непоколебимо твёрд в своем сердце, не имея нужды, и властен над своим желанием, и рассудил в сердце своем блюсти свою деву, — тот хорошо поступит.

38 Поэтому, кто женится на своей деве, хорошо поступает, а кто не женится, лучше поступит.

39 Жена связана, доколе жив муж её. Если же умрёт муж, она свободна выйти замуж, за кого хочет, только в Господе.

40 Но она блаженнее, если пребудет так, согласно моему мнению. А думаю, что имею и я Духа Божия.

1-е до коринтян

Розділ 7

1 А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.

2 Але щоб уни́кнути розпусти, нехай кожен муж має дружи́ну свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.

3 Нехай віддає́ чоловік своїй дружи́ні потрібну любов, так же само й чоловікові дружи́на.

4 Дружи́на не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружи́на.

5 Не вхиляйтесь одне від о́дного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості́ та молитві, та й схо́дьтеся зно́ву докупи, щоб вас сатана́ не споку́шував вашим нестри́манням.

6 А це говорю́ вам як раду, а не як нака́за.

7 Бо хо́чу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, — один так, інший так.

8 Говорю́ ж неодруженим і вдо́вам: добре їм, як вони позостануться так, як і я.

9 Коли ж не втри́маються, — нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпаля́тися.

10 А тим, що побрались, наказую не я, а Госпо́дь: Нехай не розлуча́ється дружи́на з своїм чоловіком!

11 А коли ж і розлу́читься, хай зостається незамі́жня, або з чоловіком своїм хай поми́риться, — і не відпускати чоловікові дружи́ни!

12 Іншим же я говорю́, не Госпо́дь: коли який брат має дружи́ну невіруючу, і згідна вона жити з ним, — нехай він не лишає її.

13 І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, — нехай не лишає його.

14 Чоловік бо невіруючий освячується в дружи́ні, а дружи́на невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були́ б ваші діти, тепер же святі.

15 А як хоче невіруючий розлучи́тися, хай розлу́читься, — не нево́литься брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру.

16 Звідки знаєш ти, дружи́но, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружи́ни?

17 Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призна́чив, як Госпо́дь покликав його. І так усім Церква́м я наказую.

18 Хто покликаний був в обрі́занні, — нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрі́занні, — нехай не обрі́зується.

19 Обрі́зання ніщо, і ніщо необрі́зання, а важли́ве — дотри́мування Божих заповідей.

20 Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покли́каний був.

21 Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то ви́користай краще це.

22 Бо покликаний в Господі раб — визволе́нець Господній; так само покликаний і визволе́нець — він раб Христа.

23 Ви дорого ку́плені, — тож не ставайте рабами людей!

24 Браття, кожен із вас, в якім стані покли́каний був, хай у тім перед Богом лишається!

25 Про дівчат же не маю нака́зу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість бути вірним.

26 Отож за суча́сного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.

27 Ти зв'язаний з дружи́ною? Не шукай розв'я́зання. Розв'язався від дружи́ни? Не шукай дружи́ни.

28 А коли ти й оже́нишся, то не згрішив; і як дівчина заміж пі́де, — вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас.

29 А це, браття, кажу́ я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружи́н, були, як ті, що не мають,

30 а хто плаче, — як ті, хто не плаче, а хто тішиться, — як ті, хто не тішиться; і хто купує, — як би не набули́,

31 а хто цьогосвітнім кори́стується, — як би не кори́стувались, бо минає стан світу цього́.

32 А я хо́чу, щоб ви безклопі́тні були́. Неодру́жений про речі Господні клопо́четься, як догодити Господе́ві,

33 а одру́жений про речі життє́ві клопочеться, як догодити своїй дружи́ні,

34 і він поділений. Незамі́жня ж жінка та дівчина про речі Господні клопо́четься, щоб бути святою і тілом, і духом. А замі́жня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові.

35 А це я кажу́ вам самим на пожиток, а не щоб сильце́ вам накинути, але щоб пристойно й горли́во держались ви Господа.

36 А як ду́має хто про дівчину свою, що со́ромно, як вона переросте́, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, — не згрішить: нехай за́між вихо́дять.

37 А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, вла́ду ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму — берегти свою дівчину, той робить добре.

38 Тому́ й той, хто віддає свою дівчину за́між, добре робить, а хто не віддає — робить краще.

39 Дружи́на зако́ном прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна вихо́дити заміж, за ко́го захоче, аби тільки в Господі.

40 Блаженніша вона, коли так позоста́неться за моєю порадою, бо мірку́ю, що й я маю Божого Духа.

1-е Послание к коринфянам Глава 7	1-е до коринтян Розділ 7
1 Что же касается того, о чем вы мне написали, то хорошо человеку не прикасаться к женщине.	1 А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.
2 Но, во избежание блуда, каждый пусть имеет свою жену, и каждая пусть имеет своего мужа.	2 Але щоб уни́кнути розпусти, нехай кожен муж має дружи́ну свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.
3 Муж пусть исполняет супружеский долг в отношении жены; а также и жена в отношении мужа.	3 Нехай віддає́ чоловік своїй дружи́ні потрібну любов, так же само й чоловікові дружи́на.
4 Жена не властна над своим телом, но муж; также и муж не властен над своим телом, но жена.	4 Дружи́на не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружи́на.
5 Не лишайте себя друг друга, разве только по соглашению, на время, чтобы отдаться молитве и снова быть вместе, дабы не искушал вас сатана через невоздержание ваше.	5 Не вхиляйтесь одне від о́дного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості́ та молитві, та й схо́дьтеся зно́ву докупи, щоб вас сатана́ не споку́шував вашим нестри́манням.
6 Но это я говорю по снисхождению, не как повеление.	6 А це говорю́ вам як раду, а не як нака́за.
7 А я хочу, чтобы все люди были, как и я; но каждый имеет свое дарование от Бога, один так, другой иначе.	7 Бо хо́чу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, — один так, інший так.
8 Я же говорю безбрачным и вдовам: хорошо им, если пребудут как и я.	8 Говорю́ ж неодруженим і вдо́вам: добре їм, як вони позостануться так, як і я.
9 Но если они не могут воздерживаться, пусть женятся; ибо лучше жениться, чем разжигаться.	9 Коли ж не втри́маються, — нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпаля́тися.
10 А женатым повелеваю не я, но Господь: жене с мужем не разлучаться,	10 А тим, що побрались, наказую не я, а Госпо́дь: Нехай не розлуча́ється дружи́на з своїм чоловіком!
11 — если же разлучится, пусть остается безбрачной или примирится с мужем, — а мужу жены не отпускать.	11 А коли ж і розлу́читься, хай зостається незамі́жня, або з чоловіком своїм хай поми́риться, — і не відпускати чоловікові дружи́ни!
12 Прочим же говорю я, не Господь: если какой брат жену имеет неверующую и она согласна жить с ним, пусть не отпускает её.	12 Іншим же я говорю́, не Госпо́дь: коли який брат має дружи́ну невіруючу, і згідна вона жити з ним, — нехай він не лишає її.
13 И жена, которая имеет мужа неверующего, и он согласен жить с ней, пусть не отпускает мужа.	13 І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, — нехай не лишає його.
14 Ибо освящён муж неверующий женой, и освящена жена неверующая братом, потому что иначе дети ваши были бы нечисты, в действительности же они святы.	14 Чоловік бо невіруючий освячується в дружи́ні, а дружи́на невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були́ б ваші діти, тепер же святі.
15 Если же неверующий хочет разлучаться, пусть разлучается; не связан брат или сестра при таких обстоятельствах. К миру призвал нас Бог.	15 А як хоче невіруючий розлучи́тися, хай розлу́читься, — не нево́литься брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру.
16 Ибо почему ты знаешь, жена, что спасёшь мужа, или почему ты знаешь, муж, что спасёшь жену?	16 Звідки знаєш ти, дружи́но, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружи́ни?
17 Пусть каждый не поступает иначе, как уделил ему Господь, каждый как призвал его Бог. Так я и предписываю во всех церквах.	17 Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призна́чив, як Госпо́дь покликав його. І так усім Церква́м я наказую.
18 Призван был кто обрезанным, пусть не устраняет следов обрезания; призван кто необрезанным, пусть не обрезывается.	18 Хто покликаний був в обрі́занні, — нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрі́занні, — нехай не обрі́зується.
19 Обрезание — ничто, и необрезание — ничто, но соблюдение заповедей Божиих.	19 Обрі́зання ніщо, і ніщо необрі́зання, а важли́ве — дотри́мування Божих заповідей.
20 Каждый в состоянии, в каком призван, в том пусть и пребывает.	20 Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покли́каний був.
21 Рабом ли ты призван, — не беспокойся, но если и можешь сделаться свободным, лучше воспользуйся.	21 Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то ви́користай краще це.
22 Ибо раб, призванный в Господе, есть вольноотпущенник Господа; подобно и призванный свободным есть раб Христов.	22 Бо покликаний в Господі раб — визволе́нець Господній; так само покликаний і визволе́нець — він раб Христа.
23 Вы дорого куплены: не делайтесь рабами людей.	23 Ви дорого ку́плені, — тож не ставайте рабами людей!
24 В каком состоянии кто призван, братья, в том пусть каждый пребывает пред Богом.	24 Браття, кожен із вас, в якім стані покли́каний був, хай у тім перед Богом лишається!
25 Что же касается дев, то повеления Господня я не имею, но подаю мнение, как получивший от Господа милость быть верным.	25 Про дівчат же не маю нака́зу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість бути вірним.
26 Итак, вот что полагаю хорошим по настоящей нужде: хорошо человеку быть так.	26 Отож за суча́сного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.
27 Связан ли ты с женой, не ищи расторжения; свободен ли ты от жены — не ищи жены.	27 Ти зв'язаний з дружи́ною? Не шукай розв'я́зання. Розв'язався від дружи́ни? Не шукай дружи́ни.
28 Но если и женишься, не согрешишь; и если выйдет замуж дева, не согрешит. Но скорби по плоти будут они иметь, а я оберегаю вас.	28 А коли ти й оже́нишся, то не згрішив; і як дівчина заміж пі́де, — вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас.
29 Но вот, что я говорю, братья: время коротко, впредь пусть и имеющие жен будут, как не имеющие,	29 А це, браття, кажу́ я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружи́н, були, як ті, що не мають,
30 и плачущие, как не плачущие, и радующиеся, как не радующиеся, и покупающие, как не владеющие,	30 а хто плаче, — як ті, хто не плаче, а хто тішиться, — як ті, хто не тішиться; і хто купує, — як би не набули́,
31 и пользующиеся миром, как не пользующиеся, ибо проходит образ мира сего.	31 а хто цьогосвітнім кори́стується, — як би не кори́стувались, бо минає стан світу цього́.
32 А я хочу, чтобы вы были без забот. Неженатый заботится о Господнем, как угодить Господу;	32 А я хо́чу, щоб ви безклопі́тні були́. Неодру́жений про речі Господні клопо́четься, як догодити Господе́ві,
33 а женившийся заботится о мирском, как угодить жене;	33 а одру́жений про речі життє́ві клопочеться, як догодити своїй дружи́ні,
34 и он разделён. И женщина незамужняя и дева заботится о Господнем, чтобы быть святой и телом и духом; а вышедшая замуж заботится о мирском, как угодить мужу.	34 і він поділений. Незамі́жня ж жінка та дівчина про речі Господні клопо́четься, щоб бути святою і тілом, і духом. А замі́жня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові.
35 Это я говорю для вашей же пользы, не для того, чтобы накинуть на вас петлю, но ради благоприличия и с тем, чтобы вы неотступно пребывали с Господом.	35 А це я кажу́ вам самим на пожиток, а не щоб сильце́ вам накинути, але щоб пристойно й горли́во держались ви Господа.
36 Если же кто почитает неприличным для своей девы, чтобы она перешла возраст, — а тому должно быть, — пусть делает то, что он хочет: он не грешит; пусть они женятся.	36 А як ду́має хто про дівчину свою, що со́ромно, як вона переросте́, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, — не згрішить: нехай за́між вихо́дять.
37 Но кто непоколебимо твёрд в своем сердце, не имея нужды, и властен над своим желанием, и рассудил в сердце своем блюсти свою деву, — тот хорошо поступит.	37 А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, вла́ду ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму — берегти свою дівчину, той робить добре.
38 Поэтому, кто женится на своей деве, хорошо поступает, а кто не женится, лучше поступит.	38 Тому́ й той, хто віддає свою дівчину за́між, добре робить, а хто не віддає — робить краще.
39 Жена связана, доколе жив муж её. Если же умрёт муж, она свободна выйти замуж, за кого хочет, только в Господе.	39 Дружи́на зако́ном прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна вихо́дити заміж, за ко́го захоче, аби тільки в Господі.
40 Но она блаженнее, если пребудет так, согласно моему мнению. А думаю, что имею и я Духа Божия.	40 Блаженніша вона, коли так позоста́неться за моєю порадою, бо мірку́ю, що й я маю Божого Духа.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

1-е Послание к коринфянам

Глава 7

1-е до коринтян

Розділ 7

1-е Послание к коринфянам

Глава 7

1-е до коринтян

Розділ 7

Ветхий завет

Новый завет

1-е Послание к коринфянам

Глава 7

1-е до коринтян

Розділ 7

1-е Послание к коринфянам

Глава 7

1-е до коринтян

Розділ 7

Ветхий
завет

Новый
завет